МОКОША – Богиня-покровителька родини, материнства, здоров’я дiтей, цiлителька, Берегиня домашнього вогнища, яка є матiр’ю живучої сили природи. З давнiх часiв вона зображалася у вiнку з колосся та пишних квiтiв з пiднятими до Сонця руками, в оточеннi двох вершникiв на конях, iнодi з пiвнем у руках чи над головою, а поруч неї – знаки Сварги (образ на рушниках); є її зображення з рогом достатку в руках (образ у каменi, на статуї Свiтовида). Інша форма її iменi Макоша, як вважають, походить вiд назви рослини мак, який в українцiв завжди використовують для приготування обрядових страв, печива, пирогiв, кутi та iн. Мокошi приносять у жертву прядиво (вовну, нитки), бо вона, як i Доля – Богиня-пряля. Подекуди її також вважають покровителькою вiвчарства: “Мокуша стриже овець”.

 

Мокоша. Із серiї “Слов’яни”. Кольоровий офорт. 1999 р.

 

 Автор Віктор Крижанівський. Мокоша. Із серiї “Слов’яни”. Кольоровий офорт.

1999 рік

 

Мокошами ще в XVI ст. називали знахарок, чаклунок; загалом Мокоша позначає водну, жiночу природу Землi. В Українi й досi iснує назва квiтiв водяних рослин мокоша (водяна лiлiя, лотос, латаття бiле).

Мокошин день – п’ятниця. У цей день жiнки не шиють, не прядуть, не перуть бiлизни, щоб не розгнiвити свою покровительку. Найбiльшими Мокошиними святами  є п’ятниця на Русальному тижнi та остання п’ятниця жовтня  (так званi “Бабськi Святкi”). У Колi Сварожому Мокошi також вiдповiдає сузiр’я Водолiя.

Ще кілька нових статей цього автора

Додати коментар

Дозволено писати усе окрім брутальностей

Захисний код
Оновити